викликати здивування

См. также в других словарях:

• здивувати — у/ю, у/єш, док. 1) перех. Викликати здивування, вразити. || безос. 2) неперех., розм. Те саме, що здивуватися …   Український тлумачний словник

• біс — I а, ч. 1) Уявна надприродна істота, що втілює зло і звичайно зображується у вигляді людини з козячими ногами, хвостом і ріжками; злий дух, чорт, диявол, сатана. 2) Уживається як лайка. •• Де в бі/са! уживається як заперечення, спростування у… …   Український тлумачний словник

• дивувати — у/ю, у/єш, недок. 1) перех. і без додатка. Викликати подив, здивування в кого небудь, вражати незвичайністю чогось. 2) неперех. Те саме, що дивуватися …   Український тлумачний словник

• розводити — джу, диш, недок., розвести/, веду/, веде/ш, док., перех. 1) Приводити кожного у певне місце. 2) Віддаляти одне від одного, примушуючи їх розійтися в різні боки. || розм. Примушувати припинити суперечку, помиритися. 3) Відводити, розсовувати що… …   Український тлумачний словник

• страх — I стра/ху/, ч. 1) Стан хвилювання, тривоги, неспокою, викликаний чеканням чого небудь неприємного, небажаного. || Вираження, прояв тривоги, неспокою тощо (на обличчі, в очах і т. ін.). •• На страх кому ; Для (ра/ди) стра/ху/ щоб настрахати,… …   Український тлумачний словник

• чудувати — у/ю, у/єш, недок., розм. 1) перех. і без додатка. Викликати подив, здивування в кого небудь; дивувати. || безос. 2) неперех., з кого – чого. Чудуватися …   Український тлумачний словник